Наша команда повернулась з командного Чемпіонату України
Ну розпочну з самого початку не забігаючи на перед як в попередніх повідомленях!
Одже виїжали ми о 9.00 біля Супермаркету техніки та електроніки "Фокстрот". Загрузились в автобус, скажу відразу місця ледь вистачило вміс, але все ж таки коли розгребли реці по своїм місцям виявилось, що в автобусі щей можна протягнути ноги на голову сусіда! Ну як це часто буває знаючи, що в автобусі не буде, що робити я з ранку не поїв, а набивав свій шлунок в транспорті, та набив так, що вже біля Воловця не міг поворухнути собою. Ну коли вже всі потроху отямились, зрозуміли куди їх везуть, почався дурдом! По автобусу літали залишки їжі, чиясь обув, а подорозі назад хтось з Ужгородців забув свої труси на одному з передніх місць автобуса! Тож в автобусі було не сумно!!
Ну вот приїхали ми на місце подальшого проживання. Перше, що прийшло в голову: "Лише б ми не спалали ці хатки!" Тай справді тренер нашої команди по приїзду декілька разів наголошував на тому, що б ми були обережні з електро приладами, адже будівлі ( котеджи ) в яких ми жили були на 90% з деревини! Ну ми всі чемно послухали тренера і в той же день розпочали варити собі їжу на електро плитці. Розклали речі, попрали свої шкарпетки на іншу нижню білизну і давай ходити в трусах по кімнаті, а тут через 15хв. заходять дівчата і говорять, що необхідно йти на нараду! Ми прийшли тренер розповів про плани на наступний день і сказав: "Відбій у 22.00"
Ми всі дружно помахали головою і пішли. Заснули приблизно о 24.00 я намагався заспокоїти всіх, але мене ніхто не слухав і на наступний день мені влетіло, за те, що ми не давали іншим людям виспатись. Після цього інциденту я став з ними по суворіше говорити і розпускати руки!
Другий день! Встали раніше ніж планували, поїли пішли знайомитись з іншими спортсменами, в той час як тренери без перестану працювати і пішли на збори на яких їм розповіли, що тут і до чого! Роздивлялись місцевість катались на місцевих качельках, радує ще те , що дивом ми нічого не зламали! Ну вот прийшов тренер з наради роздав нам карти пробних дистанцій ( полегонів ) і ми пішли вже походити, а були такі , що і валили на всю силу, по місцю проведенню змагань на кородткій дистанції. Було дуже цікаво дали нам карту ми зробили висновок, що ліс досить таки чистий, а потім як забіг в самі хащі, то вже і не був радий, що приїхав на змагання)
потім розпочався дощ, який розпугав всі і ми побігли в теплі і не дуже приємно пахнущі домики.
Ну вот закінчився ще один день.
Настав день змагань дуже сильний вітер з дощом підняв мене, ну а вже потім всі почали кричати чому я їх розбудив. Народ почав набивати собі хлунки, і тут я почав їм читати лекцію, що до старту не можна багато їсти важкого і пісця цього всі як один почали робити собі вівсяну кашу. Пішли ми на старт. Стартував я на 11:22 і ледь не запізнився прийшовши лише за 3 хв. до старту. Дистанція була не складною. Оберешно біг на перше КП. А потім вже минув передстардовий мандраж і побіг споїм звичайним темпом. Фінішував аж 28. Але тренер сказа, що це добре дивлячись на мій не великий досівд!
Третій день! Спринтерська дистанція чекала на всіх спортсменів. Не величкий дощ зіпсував всю теплу атмосферу змагань. Я стартував на 10:22 це з самого початку і велика помилка на 8 КП. відкинула мене аж на 22 позицію. Але ця помилка була зроблена чере не звичність бігати в такому масштабі. Не зручно було: подивився на карту де КП а ти аже пробіг ту дорогу по якій тобі треба бігти. Так само вийшло і з 8 КП я пробіг потрібну дорогу а поки зрозумів де я втратив 4 хв. Це дуже багато для спринту! Потім відкрив для себе нове поняття в спортивному рієнтуванні як "Карантин". Так як я біг одним із перших коли я був на фініші то відкриття Карантину залишалось близько 2 годин. В наслідок чого дуже сильно змерз!
Третій день естафета ! Я біг другий етап, а зімною в команді були Лешко Артур ( Ужгород) і Позняков віктор ( Ужгород ) обидва КМСУ. Ми закінчили дистанцію на 5 позиції хоча могли бути і в призах вот тільки Лешко біг не дуже в результаті чого ми втратили багато часу.
Я важаю, що пробіг не погано. На місцях які позначині чистим лісом дуже захаращений ліс гіллям а також бували і величезні купи сміття! Відчувалась шалена підтримка під час передачі естафети! Хотілось бігти швидше, але сил вже не було і ноги заплітались!
Ось моя дистанція:
Ну вот останій день погода просто супер, зібрали всі речі адже після нагородження відразу ж поїхали додому. Сил вже не було але все ж таки я зміг налаштувата себе не бородьбу і важаю, що пробіг найкраще за всі 3 дні в підсумку зайнявши 15 позицію з пройграшем лідеру близько 15 хв. Біг як міг відав сві сили. по ходу дистанції падав сильний дощ який додав трішки сил, і швидкість проходження дистанції збільшилась ледь не в 2 рази! Було декілька помилок в виборі варіанту
В підсумку все дуже сподобалось. Дуже велика кількість учасників, шалена підтримка, здобув необхідний досвід, багато чого дізнався нового, познайомився з зірками українського орієнтування. А саме головне зробив для себе декілька висновків. А також є проблеми над якими потрібно працювати і які необхідно допрацьовувати!
Ну розпочну з самого початку не забігаючи на перед як в попередніх повідомленях!
Одже виїжали ми о 9.00 біля Супермаркету техніки та електроніки "Фокстрот". Загрузились в автобус, скажу відразу місця ледь вистачило вміс, але все ж таки коли розгребли реці по своїм місцям виявилось, що в автобусі щей можна протягнути ноги на голову сусіда! Ну як це часто буває знаючи, що в автобусі не буде, що робити я з ранку не поїв, а набивав свій шлунок в транспорті, та набив так, що вже біля Воловця не міг поворухнути собою. Ну коли вже всі потроху отямились, зрозуміли куди їх везуть, почався дурдом! По автобусу літали залишки їжі, чиясь обув, а подорозі назад хтось з Ужгородців забув свої труси на одному з передніх місць автобуса! Тож в автобусі було не сумно!!
Ну вот приїхали ми на місце подальшого проживання. Перше, що прийшло в голову: "Лише б ми не спалали ці хатки!" Тай справді тренер нашої команди по приїзду декілька разів наголошував на тому, що б ми були обережні з електро приладами, адже будівлі ( котеджи ) в яких ми жили були на 90% з деревини! Ну ми всі чемно послухали тренера і в той же день розпочали варити собі їжу на електро плитці. Розклали речі, попрали свої шкарпетки на іншу нижню білизну і давай ходити в трусах по кімнаті, а тут через 15хв. заходять дівчата і говорять, що необхідно йти на нараду! Ми прийшли тренер розповів про плани на наступний день і сказав: "Відбій у 22.00"
Ми всі дружно помахали головою і пішли. Заснули приблизно о 24.00 я намагався заспокоїти всіх, але мене ніхто не слухав і на наступний день мені влетіло, за те, що ми не давали іншим людям виспатись. Після цього інциденту я став з ними по суворіше говорити і розпускати руки!
потім розпочався дощ, який розпугав всі і ми побігли в теплі і не дуже приємно пахнущі домики.
Ну вот закінчився ще один день.
Настав день змагань дуже сильний вітер з дощом підняв мене, ну а вже потім всі почали кричати чому я їх розбудив. Народ почав набивати собі хлунки, і тут я почав їм читати лекцію, що до старту не можна багато їсти важкого і пісця цього всі як один почали робити собі вівсяну кашу. Пішли ми на старт. Стартував я на 11:22 і ледь не запізнився прийшовши лише за 3 хв. до старту. Дистанція була не складною. Оберешно біг на перше КП. А потім вже минув передстардовий мандраж і побіг споїм звичайним темпом. Фінішував аж 28. Але тренер сказа, що це добре дивлячись на мій не великий досівд!
Третій день! Спринтерська дистанція чекала на всіх спортсменів. Не величкий дощ зіпсував всю теплу атмосферу змагань. Я стартував на 10:22 це з самого початку і велика помилка на 8 КП. відкинула мене аж на 22 позицію. Але ця помилка була зроблена чере не звичність бігати в такому масштабі. Не зручно було: подивився на карту де КП а ти аже пробіг ту дорогу по якій тобі треба бігти. Так само вийшло і з 8 КП я пробіг потрібну дорогу а поки зрозумів де я втратив 4 хв. Це дуже багато для спринту! Потім відкрив для себе нове поняття в спортивному рієнтуванні як "Карантин". Так як я біг одним із перших коли я був на фініші то відкриття Карантину залишалось близько 2 годин. В наслідок чого дуже сильно змерз!
Третій день естафета ! Я біг другий етап, а зімною в команді були Лешко Артур ( Ужгород) і Позняков віктор ( Ужгород ) обидва КМСУ. Ми закінчили дистанцію на 5 позиції хоча могли бути і в призах вот тільки Лешко біг не дуже в результаті чого ми втратили багато часу.
Я важаю, що пробіг не погано. На місцях які позначині чистим лісом дуже захаращений ліс гіллям а також бували і величезні купи сміття! Відчувалась шалена підтримка під час передачі естафети! Хотілось бігти швидше, але сил вже не було і ноги заплітались!
Ось моя дистанція:
В підсумку все дуже сподобалось. Дуже велика кількість учасників, шалена підтримка, здобув необхідний досвід, багато чого дізнався нового, познайомився з зірками українського орієнтування. А саме головне зробив для себе декілька висновків. А також є проблеми над якими потрібно працювати і які необхідно допрацьовувати!
